ЛітераДура

Останні події

2 тижнів тому

(actor) завантажив новий аватар.

трав. 03

В обгортці з цього дощу...

В обгортці з цього дощу
Столиця схожа
На інші міста.
Так у спалахах фотокамер
Схожі усі моделі.
Місто втрачає свої звичні риси -
Прямі лінії,
Нахили,
Різкі спуски,
Втрачає різкість
Це ще не осінь,
Але фонтани вже пахнуть вереснем,
Димом парків,
Каштанами.
З цієї води
можна виловити
Непроявлені плівки
Сумніву.
Але це ще не осінь,
Це тільки мокрий, як пес,
Серпень.
Це незавершеність літа...
І це ще не час втрат,
Не Різдво зі свічками експресів.
Це тільки газові ліхтарі
Нагадують свічки,
Бо випалюють нам
Тепла трохи.

Додати коментар (0)

"Пиття Коли з тобою.. "

Пиття Кока-Коли з тобою приносить більше задоволення, аніж поїздки в Сан Себастьян, Іран, Андай, Біарріц, Байонну.
Чи подихати від болю в череві у готелі в Барселоні.

Частково, тому що ти у своїй жовтогарячій майці здаєшся щасливішою за святого Себастіана.
Частково, через мою любов до тебе, частково через твою любов до йогурту .
Частково, через тіні навколо беріз, які здаються флуоресцентними тюльпанами.
Частково, через таємницю наших усмішок, які ввібрали в себе люди і скульптури.

І дійсно важко повірити, що, коли я з тобою, все може бути насправді
похмурим, неприємним і непорушним, як скульптура у спекотному Нью - Йорку о 4 годині дня.
Ми дрейфуємо туди і назад, між собою немов дерева, які оживають через ці окуляри.

І виявиться, що на портретах немає облич, лише фарби.
І ти раптом замислишся: навіщо їх взагалі намалювали?
Я дивлюся на тебе, і я волів би радше дивитися на тебе, аніж на всі портрети світу.

Крім, можливо Польського вершника час від часу.
Але в будь-якому випадку він знаходиться в маєтку Фріка, де ти, дякувати Богу, ще не була, тому ми можемо піти туди разом.

А також твої витончені рухи, мов турбота про долю Футуризму.

Слушно, що я вдома ніколи не думаю про «Оголену, що спускається по сходах» і так само на репетиціях не думаю про особливий малюнок Леонардо чи Мікеланджело, який колись приголомшив мене.
І що може бути хорошого у цьому дослідженні імпресіоністів?
Коли вони ніколи не отримають потрібної людини, щоб разом стояти біля дерева, коли сідає сонце чи той факт, що Маріно Маріні не вирізав вершника так само старанно, як і коня.

Мені здається, що всі вони ошукані дивним життєвим досвідом, який і не збирається витрачати час на мене, саме тому я все це і говорю тобі.

П.С. у мене лайт-версія, бо був розглянений також початок отакий: "Вживаати з тобою кокс..."

Додати коментар (0)

Ще не заспівав півень (пер. з польської Яцка Подсядло)

Ще не заспівав півень (переклад з польської Яцка Подсядло)

Третя рано.
Дзвенить у вухах.
Кисть кухонних ганчірок на вішаку стирчить зі стіни прямо.
Олівець залишає зелений слід.
Черв’ячки літер працьовито переказують значення.
Але світ і так вже належить шаленим.

Додати коментар (0)

WAY DOWN WEB (Іздрик)

У кімнаті моїй зусібіч павутина. Це не пастка на мухи, не сіть на осетра,
це — мій кокон, мій плащ, пелерина, перина... що там ще? Це мій бункер, і хащі, і нетрі.
Павутина міцна і вона знадобиться, поки я не дозрію, щоб виповзти в люди.
А чи вийде метелик, павук, чи блощиця, а чи може, хробак — то вже буде, як буде.
Павутина коштовно відблискує небом, коли зранку роса осідає на нитях,
як намисто. У разі потреби, мов на вервиці ним рахуватиму миті.
Біологія цифр, арифметика крапель... Я поки-що людина, здається, людина...
Павутина — це шифр, павутина — це драп, це — процесор, це просто собі павутина.
Я тимчасом гостритиму щерблені ікла, розганятиму кров регулярно і чесно,
а на весну, можливо, проб'юся крізь вікна, розіб'юсь і воскресну. Або не воскресну